
Типи пристроїв, характеристики та консультаційні аспекти — клінічний огляд на основі доказової медицини
проф. Михайло Медведєв
Кафедра акушерства та гінекології ДДМУ
Внутрішньоматковий пристрій (ВМП) — найпоширеніший метод довготривалої оборотної контрацепції завдяки високій ефективності, безпечності та економічній доцільності. Він забезпечує нехірургічний захист від вагітності, порівнянний за ефективністю з хірургічною стерилізацією.
Більшість сучасних ВМП мають пластикову основу та вивільняють або мідь, або прогестин (левоноргестрел), що посилює контрацептивну дію пристрою.
Понад 99% — порівнянно зі стерилізацією
Середній показник серед користувачів контрацепції у світі
Зростання з 2% у 2002 році — семикратне збільшення
Максимальний показник використання в окремих країнах
Активне інформування пацієнток про переваги, ризики та побічні ефекти ВМП суттєво підвищує готовність до використання цього методу.
ВМП не є абортивними засобами — вони запобігають заплідненню, а не перривають вже встановлену вагітність. Дослідження не виявили ембріонів або ХГЛ у користувачів ВМП, що підтверджує відсутність переривання вагітності.
Незважаючи на докази того, що ВМП не переривають вагітність, опитування 2019 року серед 893 лікарів США показало, що 17% вважали ВМП причиною аборту — це поширена хибна думка, яку необхідно спростовувати.
Мідні ВМП не впливають на овуляцію. У користувачів ЛНГ-ВМП більшість циклів є овуляторними.
У першому році використання овуляція відбувалась у 45% циклів
Овуляція у 88–97% циклів — мінімальний вплив на гормональний фон
Понад 99% захисту від вагітності без необхідності щоденного дотримання режиму
Після видалення ВМП фертильність відновлюється так само швидко, як після таблеток, кільця або пластиру
Підходить для підлітків, нерожавших жінок, жінок з різними медичними станами
Знижений ризик раку шийки матки (~30%), ендометрія та яєчників (~32%)
Зниження ризику у користувачів ВМП (OR 0.64, 95% ДІ 0.53–0.77) — мета-аналіз 16 досліджень
Зниження ризику (OR 0.68, 95% ДІ 0.62–0.75) — мета-аналіз 11 досліджень
Як мідні, так і ЛНГ-ВМП знижують ризик раку ендометрія. ЛНГ-ВМП пригнічує ріст ендометрія, а мідний ВМП створює місцеву запальну реакцію.
Дослідження понад 5300 жінок у США (14–45 років) показало стабільно високі показники продовження використання ВМП. Для порівняння: короткодіючі методи (таблетки, пластир, кільце) мали лише 30% продовження через 3 роки.
Після 2,1 року використання довготривала оборотна контрацепція (включаючи ВМП) починає економити кошти порівняно з короткодіючими методами (таблетки, пластир, кільце, ін'єкції).
Через 5 років ВМП — один із найбільш економічно ефективних методів оборотної контрацепції.
Пацієнткам з ризиком ІПСШ рекомендується використовувати презервативи (внутрішні або зовнішні) для зниження ризику інфекції.
Наявність ВМП не пов'язана з підвищеним ризиком запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) у разі набуття ІПСШ.
Немає однозначних даних щодо того, чи вищий ризик ІПСШ/ЗЗОМТ у користувачів мідних чи ЛНГ-ВМП.
Мідні ВМП — гормонально-нейтральний варіант контрацепції з тривалим терміном дії та можливістю використання як екстреної контрацепції.
Схвалений на 10 років. Т-подібна поліетиленова основа, 380 мм² міді. Розміри: 32×36 мм. Містить сульфат барію для рентгенконтрастності. Без латексу.
Схвалений у 2025 р. на 3 роки. Гнучка нітинолова основа, 175 мм² міді. Розміри: 32×30 мм. Вужчий аплікатор (3,7 мм проти 4,4 мм). Без латексу.
Мідний 380 мм² ВМП можна ввести протягом щонайменше 5 днів (120 годин) після незахищеного статевого акту
Найнижчий показник вагітності серед усіх методів екстреної контрацепції — менше 0,1%
Після введення пристрій можна залишити для подальшої контрацепції на строк до 10 років
Обидва мідних ВМП є високоефективними. Показники невдач для мідних ВМП дещо вищі порівняно з ЛНГ-ВМП: у дослідженні понад 61 000 жінок — 0,52 проти 0,06 вагітностей на 100 жінко-років для ЛНГ 52 мг.

У двох дослідженнях 314 жінок, які використовували мідний 380 мм² ВМП додатково 2 роки (10–12 років від введення), вагітностей не зафіксовано. Вісім жінок використовували пристрій до 16 років — також без вагітностей.
Рівень міді в сироватці: ~216 мкг/дл для 380 мм² та ~63,5 нг/мл для 175 мм². Хоча рівень вищий за норму у користувачів 380 мм², це не має негативного клінічного впливу, якщо немає протипоказань (хвороба Вільсона) або алергії.
Клінічно значуща алергія на мідь є надзвичайно рідкісною. Пацієнткам з хворобою Вільсона або алергією на мідь рекомендуються ЛНГ-ВМП.
ЛНГ-ВМП доступні у трьох дозуваннях в США та мають широкий спектр неконтрацептивних переваг.
Усі ЛНГ-ВМП мають Т-подібну форму. ЛНГ 52 мг пристрої мають розмір 32×32 мм та діаметр аплікатора 4,4–4,8 мм. Менші пристрої (19,5 і 13,5 мг) мають розмір 28×30 мм та вужчий аплікатор (3,8 мм) — що може полегшити введення при стенозі шийки матки.
Прогестиновий ефект ЛНГ-ВМП діє переважно на рівні ендометрія. Концентрація ЛНГ в ендометрії у 1000 разів вища, ніж при підшкірному імплантаті, проте рівень у плазмі крові значно нижчий.
Пікова концентрація в плазмі — через 7 днів після введення: 100–250 пг/мл. Це вдвічі менше, ніж при імплантаті (350 пг/мл), і значно менше, ніж при міні-пілюлях (1500–2000 пг/мл).
Рівень естрадіолу в сироватці крові не змінюється при використанні ЛНГ-ВМП.
Проте низький рівень ЛНГ у крові може спричиняти системні побічні ефекти у деяких пацієнток.
Вагітність лише у 0,1% — порівнянно зі стерилізацією
Кумулятивна вагітність 0,9% за 3 роки
Кумулятивна вагітність 1,0% за 3 роки
У дослідженні понад 61 000 жінок показник невдач для ЛНГ 52 мг становив лише 0,06 вагітностей на 100 жінко-років. Порівняно з постійною контрацепцією: ЛНГ-ВМП мали нижчий показник небажаної вагітності (aIRR 0,72), тоді як мідний 380 мм² — подібний (aIRR 0,92).
Pearl Index позаматкової вагітності: 0,009 (95% ДІ 0,006–0,014) — найнижчий ризик
Pearl Index: 0,037 (95% ДІ 0,021–0,067)
Pearl Index: 0,136 (95% ДІ 0,106–0,176) — найвищий серед ЛНГ-ВМП
Обидва ЛНГ 52 мг ВМП схвалені на 8 років. Дані підтримують розширене використання до 10 років у відповідно відібраних та проконсультованих пацієнток. В одному дослідженні жодних вагітностей не зафіксовано у 83 жінок, які використовували пристрій 9 років, та у 77 жінок — 10 років.
FDA-схвалений для лікування рясних менструальних кровотеч
Зменшення болю при менструаціях та ендометріоз-асоційованого болю
Захист від гіперплазії ендометрія, особливо у жінок з ожирінням та атиповою гіперплазією
Зниження ризику анемії завдяки зменшенню крововтрати
Використання ЛНГ 52 мг ВМП для лікування дисменореї, ендометріозу та гіперплазії ендометрія є позаінструкційним, але широко практикується та підтверджено доказами.
Дані свідчать про невеликий підвищений абсолютний ризик раку молочної залози при використанні ЛНГ-ВМП. В адміністративному дослідженні серед користувачів ЛНГ-ВМП зафіксовано менше загальних випадків раку (0,92% проти 1,14%), але підвищений відносний ризик (HR 1,4, 95% ДІ 1,2–1,5).
Цей ризик порівнянний з ризиком від ожиріння, вживання алкоголю або комбінованих оральних контрацептивів.
Невеликий підвищений ризик раку молочної залози компенсується значним зниженням ризику раку ендометрія (на 20–30%) та яєчників (на 13–30%).
Протипоказання: активний рак молочної залози
Мідні та ЛНГ-ВМП мають протилежний вплив на менструальну кровотечу — це ключовий фактор при виборі пристрою.

У дослідженні понад 3800 пацієнток через 3 місяці: користувачі мідного ВМП частіше повідомляли про спазми (63% проти 32%) та збільшення об'єму кровотечі (71% проти 12%). Проте через 6 місяців показники вирівнялися.
Менструації можуть бути рясніші, тривалішими або болючішими. Початкові зміни зменшуються у більшості пацієнток після 6 місяців.
Середня щомісячна крововтрата може зрости до 55%. Гемоглобін знижується на 0,36–0,94 г/дл за 12 місяців, але анемія розвивається рідко.
Мідний 175 мм²: 8,5% / 5,1% / 3,2% за 1/2/3 роки. Мідний 380 мм²: 11,9% / 9,8% / 7,0% — нижча доза міді асоціюється з меншою кровотечею.
НПЗП можуть зменшити рясні менструальні кровотечі у користувачів мідних ВМП, хоча дані обмежені.
Пацієнткам, які бажають уникнути менструацій, рекомендується ЛНГ 52 мг. Тим, хто надає перевагу регулярним менструаціям — ЛНГ 19,5 мг або 13,5 мг. Важливо попередити, що бажаний ефект може не настати: деякі користувачі 52 мг матимуть менструації, а деякі з нижчими дозами — аменорею.
Змінений характер кровотечі, включаючи міжменструальні кровотечі, не є небезпечним
Зміни — побічний ефект гормону на слизову оболонку матки, а не ознака патології
Будь-які симптоми зазвичай покращуються через 6 місяців використання
Показники відмови через кровотечу/біль для ЛНГ-ВМП: менше 10% (2,3–7%), задоволеність понад 90% у різних популяціях.
Частота випадання у перший рік використання
Частота випадання у перший рік використання
Немедикаментозні ВМП схвалені поза США та можуть залишатися на місці 20+ років. Виготовлені з інертних матеріалів (пластик, нержавіюча сталь). Через вищий показник невдач (10,6% проти 1,7% для мідних Т-подібних) Китай припинив виробництво сталевих кілець у 1993 р.
Доступні поза США. GyneFix 330 — мідні циліндри на поліпропіленовій нитці. FibroPlant — безрамковий ЛНГ-ВМП (14 або 20 мкг/добу). Переваги: малий розмір, висока ефективність, краща адаптація до порожнини матки. Потребують спеціальної техніки введення.
Вибір між мідним та ЛНГ-ВМП ґрунтується на перевагах пацієнтки щодо характеру кровотечі, гормонального навантаження та тривалості контрацепції.
Ризик ЗЗОМТ у користувачів ВМП низький і подібний до ризику при використанні КОК або імплантату. У двох дослідженнях: 2 випадки на 1867 пацієнток (~0,01%) та ≤1%.
ВМП не підвищує ризик ВІЛ-інфекції. Обидва типи ВМП можуть навіть знижувати популяцію цільових клітин ВІЛ. ВМП не підвищує ризик ВПЛ-інфекції та асоційований зі зниженим ризиком раку шийки матки.
Загальний ризик позаматкової вагітності нижчий у користувачів ВМП. Жінки без контрацепції мають у 10 разів вищий ризик позаматкової вагітності.
Немає доказів підвищеного ризику безпліддя. Час до зачаття після видалення ВМП: 5,1 місяця (проти 7,5 місяця для інших методів). Показники зачаття через рік: ~80%.
Підходить для жінок з протипоказаннями до гормонів (наприклад, рак молочної залози в анамнезі)
Не спричиняє ановуляції або аменореї; менше нерегулярних кровотеч порівняно з ЛНГ-ВМП
Мідний 380 мм² схвалений на 10 років — довше, ніж будь-який ЛНГ-ВМП (3–8 років)
ЛНГ 52 мг: 0,07% невдач за 1 рік проти 0,63% для мідних ВМП. Кумулятивна вагітність за 7 років: 0,5% проти 2,5%.
ЛНГ-ВМП зменшують менструальну кровотечу, включаючи рясні менструації
Зменшення болю при менструаціях та ендометріоз-асоційованого тазового болю (доведено для ЛНГ 52 мг)
ЛНГ 52 мг або мідний 380 мм² можна ввести протягом 5 днів після незахищеного акту та залишити для подальшої контрацепції

Важливо попередити пацієнток, що бажаний ефект може не настати: до 19% користувачів ЛНГ 19,5 мг та до 13% ЛНГ 13,5 мг матимуть аменорею незалежно від бажання. Нерегулярні кровотечі можуть виникати при будь-якому пристрої та зазвичай покращуються з часом.
ВМП рекомендовані AAP та ACOG для підлітків. Успішне введення у понад 90% пацієнток 10–20 років, включаючи тих, хто ніколи не мав статевих стосунків. 77% підлітків повідомили про високу задоволеність процедурою.
ЛНГ-ВМП — хороший вибір для пацієнток на антикоагулянтах: зменшують кровотечу, часто спричиняють аменорею. У дослідженні 33 жінок з тромбофілією: 3/4 розвинули аменорею або рідкісні кровотечі.
CDC не вважає імуносупресію протипоказанням. ВМП безпечний при ВІЛ-інфекції — немає підвищеного ризику ЗЗОМТ, передачі вірусу або прогресування хвороби. Немає взаємодії з антиретровірусною терапією.
Використання ВМП є доцільним для нерожавших жінок будь-якого віку. FDA змінило маркування для включення нерожавших жінок: для мідного 380 мм² у 2005 р., для ЛНГ 52 мг у 2017 р. Обидва типи мають еквівалентну ефективність та низькі показники інфекції у нерожавших та рожавших жінок.
Нерожавші повідомляють про більший біль, але більшість добре переносять процедуру з НПЗП або місцевою анестезією
Нові дані не показують різниці у частоті випадання за паритетом для мідного 380 мм²; нижчі показники у нерожавших для ЛНГ 52 мг
Показники зачаття через рік після видалення: ~80% для ЛНГ 52 мг, 87% для ЛНГ 19,5 мг, 77% для ЛНГ 13,5 мг
Пацієнтки з ВМП можуть безпечно проходити МРТ (магнітні поля ≤3,0 Тл). Мідні та ЛНГ 19,5/13,5 мг ВМП (зі срібним кільцем) не переміщуються і не нагріваються суттєво. Пацієнтки мають повідомляти рентгенолога про наявність ВМП.
ВМП, введені для контрацепції, зазвичай видаляють через рік після останньої менструації. Для користувачів ЛНГ 52 мг з аменореєю рекомендується видалення не раніше 51–52 років (середній вік менопаузи — 51,3 роки). ЛНГ 52 мг може залишатися для захисту ендометрія при системній естрогенній терапії.

ЛНГ-ВМП мають менше нерегулярних кровотеч та системних гормональних побічних ефектів порівняно з імплантатом. Однак імплантат — відмінний варіант для тих, хто не може або не хоче використовувати ВМП, а також забезпечує надійнішу супресію овуляції.
Введення та видалення ВМП — відносно прості процедури, які виконуються в амбулаторних умовах навченими спеціалістами.
ВМП можна вводити в будь-який день менструального циклу, якщо вагітність може бути розумно виключена. Відкладення введення до менструації не зменшує болю та не покращує результатів, але підвищує ризик небажаної вагітності.
Усім пацієнткам пропонується добровільний скринінг на гонорею та хламідіоз незалежно від факторів ризику. Для пацієнток до 25 років — рутинний скринінг. Введення не слід відкладати в очікуванні результатів у безсимптомних пацієнток.
Якщо після введення виявлено позитивний результат — лікувати інфекцію, ВМП не потрібно видаляти.
Не рекомендується навіть при вадах клапанів серця.
Мета-аналіз 4 рандомізованих досліджень: профілактичні антибіотики зменшили незаплановані візити (OR 0,82), але не знизили частоту ЗЗОМТ (OR 0,89).
Фактори ризику підвищеного болю: нерожавність, постменопаузальний статус, дисменорея, тривожність, очікуваний сильний біль
Інформування пацієнтки про кожен крок, відволікання уваги, теплі/холодні компреси, підтримка персоналу
Ібупрофен 800 мг або напроксен 550 мг — пропонується попри суперечливі дані. Мізопростол не зменшує болю при введенні та спричиняє спазми.
1% лідокаїн 10 мл — для пацієнток з вираженим занепокоєнням, потребою в дилатації шийки матки або складним введенням
Ключовий принцип: тенакулум вирівнює кут матки та шийки матки, що мінімізує ризик перфорації. Зондування матки перед відкриттям упаковки ВМП дозволяє уникнути марнування дорогого пристрою у разі ускладнень.
Протягом 10 хвилин після народження плаценти. Вищі показники початку та продовження, але підвищений ризик випадання (20–35%)
10 хвилин — 1 тиждень після пологів. Техніка аналогічна до негайного введення після пологів
Кілька тижнів після пологів (до 6 тижнів). Досліджено 2–3-тижневий інтервал — без несприятливих наслідків
Негайно після хірургічного евакуювання або після підтвердження вигнання плодового яйця при медикаментозному аборті
Лихоманка, посилення тазового болю, незвично рясна кровотеча, підозра на випадання, смердючі виділення, симптоми вагітності
ЛНГ 19,5 мг та 13,5 мг: використовувати резервний метод 7 днів після введення (якщо немає надійних критеріїв виключення вагітності)
Немає доказів необхідності обов'язкового контрольного огляду, але пропонується через 1–3 місяці для оцінки задоволеності та виявлення побічних ефектів
Серйозні ускладнення ВМП рідкісні. Найчастіші причини видалення — кровотеча та біль у перші 6 місяців.
У перший рік використання
У перші 20 днів після введення
Загальна частота — 1 на 1000 введень
Зазвичай менш значуще клінічно
Вищий ризик
ненефективності
та експульсії
У 6 разів вищий
ризик перфорації
Вищий ризик
експульсії
Міоми або аномалії
Може виникнути після введення: пресинкопе, синкопе, нудота, брадикардія, гіпотензія. Більшість реакцій минають самостійно. Допомагає: положення Тренделенбурга, холодний компрес, нашатирний спирт у важких випадках.
Частота: ~1 на 1000 введень. Фактори ризику: недосвідченість лікаря, стеноз шийки матки, нерухома або ретровертована матка, лактація (6-кратний ризик). Гемодинамічно стабільних пацієнток спостерігають; нестабільних — направляють до стаціонару.
Менше 1% у перші 20 днів; 0,5% у перші 3–6 місяців. ЛНГ 52 мг може мати захисний ефект проти ЗЗОМТ порівняно з мідним ВМП.
Розпочати антибіотикотерапію з ВМП на місці. Контрольний огляд через 48–72 години. Видалення ВМП — при відсутності покращення або актиномікозі.
Після лікування ЗЗОМТ — відкласти введення до повного зникнення симптомів та нормалізації огляду. CDC рекомендує повторний тест на ІПСШ через 3 місяці.
Неправильне положення — зміщення у нижній сегмент матки, часткове випадання в шийку матки, ротація, вростання в міометрій або виступання через серозну оболонку. Частота: до 10% за даними огляду понад 17 000 УЗД.
Багато ВМП у нижньому сегменті матки самостійно переміщуються у правильне фундальне положення з часом.
Видалення неправильно розташованого ВМП асоціюється з вищим показником вагітності, ніж його збереження.
Оцінити розташування ВМП та провести обстеження на позаматкову вагітність. ВМП можна замінити після лікування позаматкової вагітності.
Підвищений ризик: септичний аборт, хоріоамніоніт (7% при збереженому ВМП проти 0,7% у контролі), передчасні пологи (5-кратний ризик), відшарування плаценти, викидень (47–57% при збереженому ВМП).
Видалити ВМП якомога раніше, якщо нитки видимі. При невидимих нитках — спільне прийняття рішень; можлива спроба видалення під УЗД-контролем або гістероскопічне видалення.
Поширені скарги, пов'язані з прогестином: акне, зміна ваги, гірсутизм, головний біль, нудота, зміни настрою. Рівень ЛНГ у плазмі при ЛНГ 19,5 мг — приблизно 1/5 від рівня при КОК з 150 мкг ЛНГ.
У проспективному дослідженні 29 пацієнток з невидимими нитками ЛНГ 52 мг ВМП: 100% успішно видалені в амбулаторних умовах за перший візит. У 83% пацієнток з невдалим початковим видаленням — успіх при додаванні УЗД-контролю.
380 мм² (10 років) та 175 мм² (3 роки). Основний механізм — чужорідне тіло + цитотоксичний ефект міді. Не впливають на овуляцію.
52 мг (8 років), 19,5 мг (5 років), 13,5 мг (3 роки). Потовщення слизу шийки матки + атрофія ендометрія. Переважно місцева дія.
Обидва типи >99%. ЛНГ 52 мг дещо ефективніший. Порівнянні з хірургічною стерилізацією.

Пацієнтки, які використовують ВМП, мають подібні показники вагітності після видалення порівняно з тими, хто не використовував ВМП. Невідомо, скільки часу потрібно для відновлення ендометрія після видалення ВМП.
У практиці рекомендується використовувати бар'єрну контрацепцію до першої нормальної менструації після видалення ВМП, після чого можна намагатися завагітніти.
Якщо менструація не відновилась через 6–8 тижнів після видалення — тест на вагітність. При негативному результаті — продовжувати спроби. При відсутності менструації через 12 тижнів — обстеження на аменорею.
Обмежені дані щодо зв'язку між ВМП та бактеріальним вагінозом (БВ). Одне дослідження показало зростання поширеності БВ з 27% до 49% через 6 місяців після введення мідного ВМП. Інше дослідження: частота БВ вища у користувачів ВМП (37%) порівняно з КОК (19,3%).
У практиці: лікувати БВ за показаннями та залишати ВМП на місці, якщо пацієнтка не просить про видалення. Зв'язок між ВМП та рецидивуючими вагінальними дріжджовими інфекціями не описаний.
Цей матеріал підготовлено на основі клінічних оглядів платформи UpToDate® (Wolters Kluwer). Автори: Tessa Madden, MD, MPH; Deborah A Bartz, MD, MPH; Katherine D Pocius, MD, MPH. Редактор розділу: Courtney A Schreiber, MD, MPH.
Огляд літератури актуальний до: лютий 2026 р. Останнє оновлення тем: березень 2026 р.
Внутрішньоматкова контрацепція